Чи мала Гомер дітей до шлюбу з Осією?
Осії 1:2 не стверджує прямо, що Гомер уже мала дітей до шлюбу з пророком. Вислів «візьми собі жінку блудливу та дітей блудливих» насамперед пояснює пророче значення сім’ї Осії як живої ілюстрації невірності Ізраїлю Богові.
Що саме наказав Господь Осії?
Наказ Господа містить незвичні слова: пророкові слід узяти «жінку блудливу та дітей блудливих». У єврейському тексті цей вислів може описувати як характер жінки, так і становище дітей, пов’язаних із драмою духовної невірності народу. Однак сам вірш не повідомляє: «Гомер мала дітей до того, як Осія взяв її за дружину». Такого уточнення в оповіданні немає.
«І промовив Господь до Осії: Іди, візьми собі жінку блудливу та дітей блудливих, бо сильно блудодіє цей Край, відступивши від Господа». Ос 1:2
Ключ до розуміння міститься в поясненні самого Господа: «бо сильно блудодіє цей Край». Отже, образ шлюбу не був насамперед біографічною довідкою про минуле Гомери. Він мав показати, що Ізраїль, перебуваючи в завітних відносинах із Господом, звернувся до ідолів та інших богів. У пророчій мові ідолопоклонство часто назване духовним перелюбом або блудом.
Чи згадано дітей Гомери до шлюбу?
Ні. Одразу після Божого повеління текст розповідає про шлюб Осії з Гомерою, а потім починає перелік народжених у цьому домі дітей. Першим названо сина Їзрееля.
«І він пішов та й узяв Гомеру, дочку Дівлаїма, і вона зачала та породила йому сина». Ос 1:3
Фраза «породила йому сина» природно показує, що оповідь веде читача від шлюбу до народження дітей. Якби автор хотів наголосити, що Гомер уже прийшла в дім Осії з дітьми, він міг би сказати це виразніше. Тому припущення про дошлюбних дітей можливе як один із варіантів тлумачення, але воно не має прямого текстового доказу.
Наступні імена дітей мають символічне значення для всього Ізраїлю. Ім’я Ло-Рухама означає, що народ, який наполегливо відкидав Божу милість, зустрічається з наслідками свого відступництва.
«І вона знову завагітніла та породила дочку. А Він сказав йому: Назви її Ло-Рухама, бо Я не буду вже більше милувати Ізраїлів дім, щоб прощати їм». Ос 1:6
Так само ім’я Ло-Аммі проголошувало трагічний розрив, спричинений невірністю народу. Це не означало, що Бог перестав бути Богом назавжди; радше це був серйозний заклик усвідомити, до чого приводить відмова від завіту.
«І Він сказав: Назви його Ло-Аммі, бо ви не народ Мій, а Я не буду ваш». Ос 1:9
Чи була Гомер невірною ще до весілля?
Тут також слід бути обережними. Існують два основні підходи. За першим, Господь звелів Осії одружитися з жінкою, яка вже була відома блудливим способом життя. За другим, «жінка блудлива» є пророчим означенням її майбутньої невірності: на час шлюбу вона могла ще не бути такою, але згодом залишила чоловіка.
Книга не дає достатньо подробиць, щоб остаточно вибрати між цими поглядами. Водночас подальша історія показує жінку, яка любить інших, і Осію, котрий за Божим словом виявляє до неї милість та прагне її повернення.
«І сказав до мене Господь: Іди ще, покохай жінку, кохану приятелем та перелюбницю, як Господь любить Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів». Ос 3:1
Отже, не варто перетворювати мовчання біблійного тексту на доктрину про минуле Гомери чи походження кожної дитини. Навіть відмінність у формулюваннях при народженні дітей не є достатньою підставою для категоричного висновку про їхнє батьківство. Головна мета розповіді: не засудити Гомеру або задовольнити історичну цікавість читача, а відкрити глибину Божого болю через гріх і ще більшу глибину Його вірної любові.
Пророчий знак Божої любові
Сімейна трагедія Осії була знаком для народу: Ізраїль мав зрозуміти, що його ідолопоклонство не є дрібною релігійною помилкою. Це зрада Бога, Який визволив, забезпечував і уклав із ним завіт. Проте Божий суд у книзі Осії ніколи не є останнім словом. Господь кличе Свій народ не до відчаю, а до щирого повернення.
«Візьміть із собою слова, та й верніться до Господа, скажіть Йому: Прости всяку провину, та прийми добре, і ми принесемо жертву уст наших». Ос 14:2
Висновок і практичне застосування
Найобережніша відповідь така: ми не знаємо, чи мала Гомер дітей до одруження з Осією, бо текст цього не говорить. Найімовірніше, «діти блудливі» описує пророчий сенс сім’ї, яка представляла духовно невірний Ізраїль. Читаючи цей розділ, важливо не будувати категоричних висновків там, де Писання залишає простір для запитань.
Практично ця історія запрошує кожного перевірити власну вірність Богові. Ідолом може стати не лише статуя, а й гроші, успіх, залежність, людське схвалення або будь-що, що займає місце Господа. Бог викриває гріх не для того, щоб відкинути людину, а щоб привести її до покаяння, зцілення та відновленого завіту з Ним.