Чи є слово «сущий» у молитві «Отче наш» іменем Бога Єгова?

Слово «сущий» у молитві «Отче наш» не є особистим ім’ям Бога Єгова. Це церковнослов’янський вислів, який означає «Той, Хто перебуває» або «Який є», і в даному контексті вказує на небесне перебування Отця.

Іноді слово «сущий» пов’язують із Божим іменем, відкритим Мойсеєві біля палаючого куща. Такий зв’язок зрозумілий, адже в старих перекладах Біблії слово «Сущий» справді вживалося і в тексті Виходу 3:14. Проте однакове українське або слов’янське слово в різних біблійних уривках не означає, що воно завжди передає те саме єврейське чи грецьке слово. У молитві, якої навчив Ісус, «сущий» не називає Бога ім’ям Ягве або Єгова, а описує Отця як Того, Хто є «на небесах».

Що буквально сказано в молитві Ісуса

У грецькому тексті Матвія 6:9 міститься вислів ho en tois ouranois, буквально «Той, Хто на небесах». Слово «сущий» лише передає зв’язку «є», якої в грецькому тексті немає окремим словом, і виконує роль означення: Отець є Той, Хто перебуває на небесах. Це не є передачею тетраграми YHWH, священного Божого імені в Старому Завіті.

«Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє» Мт 6:9

Вислів «на небесах» не означає, що Бог обмежений певним місцем. Біблія навчає, що Він є всюдисущим, але небо особливим чином представляє Його престол, славу та владу. Звертаючись до Бога як до Небесного Отця, віруючий поєднує дві істини: Бог близький як Отець, але водночас Він святий і величний Цар.

«Чи ж Бог справді буде жити на землі? Таж небо й небо небес не можуть Тебе обняти, тим менше цей храм, що я збудував!» 1 Цар 8:27

Чому «Сущий» у Виході має інший зміст

У Виході 3:14 Бог відповідає Мойсеєві єврейськими словами ehyeh asher ehyeh, які часто передають як «Я Той, Хто Я є» або «Я буду Тим, Ким буду». Ці слова відкривають Божу самобутність, вірність і незалежність від творіння. Далі Бог називає Себе ім’ям YHWH, яке в українській традиції часто передають як «Господь», а в деяких перекладах і поясненнях — «Ягве» чи «Єгова».

«І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, Хто Я є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас» Вих 3:14

Отже, слов’янське «Сущий» у Виході було богословським перекладацьким рішенням для передачі думки про вічного, самосущого Бога. Але в Матвія 6:9 подібне слово виникло з іншої мови — грецької — і є частиною звичайної граматичної конструкції «Той, Хто на небесах». Виводити з нього ім’я «Єгова» немає ні мовних, ні контекстуальних підстав.

Ім’я Бога та його освячення

Ісус не вимовляє в цій молитві тетраграму, проте відразу навчає: «Нехай святиться Ім’я Твоє». У біблійному мисленні ім’я означає не лише звучання слова, а й характер, владу, репутацію та об’явлення особи. Тому освячувати Боже ім’я означає визнавати Його святість і жити так, щоб не ганьбити Його характер.

«Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» Мт 6:9-10

Сам Бог пояснює, що Його народ має шанувати Його ім’я своїм життям. Це особливо важливо для християн: правильна вимова або знання історичної форми Божого імені не замінює послуху, віри та любові. Еллен Вайт підкреслювала, що перші слова Господньої молитви спрямовують серце до благоговіння перед Божою святістю, але водночас запрошують людину довіряти Йому як люблячому Отцеві.

«І не будете знеславлювати Ймення Мого святого, і Я освячений буду серед Ізраїлевих синів. Я Господь, що освячує вас» Лев 22:32

Небесний Отець, близький Своїм дітям

Звернення «Отче наш» захищає від двох крайностей. З одного боку, Бог не є безособовою силою, далекою від людського болю. З іншого боку, Він не просто «приятель», до якого можна ставитися без пошани. Він наш Отець, але Він також є Тим, Хто на небесах. Через Ісуса віруючі можуть наближатися до Нього з довірою.

«Бо ви не прийняли духа рабства знов на страх, але прийняли Духа синівства, що Ним кличемо: Авва, Отче!» Рим 8:15

Висновок і практичне застосування

Отже, «сущий на небесах» у молитві «Отче наш» означає «Той, Хто перебуває на небесах», а не є ім’ям Єгова. У Виході 3:14 слово «Сущий» пов’язане з відкриттям Божої вічності та самобутності; у Матвія 6:9 воно є перекладом грецького опису небесного Отця. Обидва тексти говорять про істинного Бога, але роблять це різними мовами й у різних контекстах.

Практично це означає: молячись словами «Отче наш», зосереджуйтеся не на суперечці щодо окремого слова, а на змісті молитви. Приходьте до Бога з дитячою довірою, визнавайте Його святість, просіть про виконання Його волі та щодня представляйте Його характером своїх слів і вчинків.