Чи є у Дії 1:15 вислів «число імен»?

У Дії 1:15 у грецькому тексті справді є вислів «натовп імен», але його зміст: «близько 120 людей», а не список або особливе містичне число імен. Лука вживає звичний біблійний спосіб говорити про конкретних осіб, що зібралися разом як громада віруючих.

Питання виникає тому, що українські та російські переклади передають цей вислів по-різному. Одні перекладають зрозуміло за змістом: «зібрання людей», інші зберігають незвичну для сучасного читача форму: «зібрання люду імен». Щоб правильно зрозуміти текст, важливо побачити і буквальне формулювання, і його біблійний сенс.

Що саме написано в оригіналі

У грецькому тексті Дії 1:15 читаємо: ἦν τε ὄχλος ὀνομάτων ἐπὶ τὸ αὐτὸ ὡσεὶ ἑκατὸν εἴκοσι. Центральний вислів: ὄχλος ὀνομάτων, буквально «натовп (множина, зібрання) імен». Слова ἀριθμός, тобто прямого слова «число», у цьому вірші немає. Тому твердження, ніби в оригіналі буквально стоїть фраза «число імен», потребує уточнення.

Водночас слово «імен» справді присутнє: onomáton є формою слова ónoma, «ім’я». У біблійному мовленні «ім’я» нерідко означає не просто назву людини, а саму особу, відому Богові та громаді. Отже, вислів не означає, що Лука подав перелік 120 записаних імен. Його природний зміст: разом зібралося приблизно 120 конкретних людей.

«І днями тими Петро встав серед братів, а було зібрання люду імен із сто й двадцять, та й промовив» Дії 1:15

Чому переклад говорить про «імена»

Для семітського й біблійного способу мислення особа не є безликою одиницею статистики. Вона має ім’я, гідність, історію та місце серед Божого народу. Тому «натовп імен» підкреслює не лише кількість, але й те, що перед нами реальна громада людей. Господь знає Своїх послідовників не масою, а особисто.

У цьому контексті переклад «зібрання людей» добре передає думку для сучасного читача. Переклад «зібрання люду імен» ближчий до грецької форми, хоча звучить незвично. Обидва варіанти можуть бути корисними, якщо не надавати слову «імена» такого значення, якого текст не має: це не реєстр членів церкви, не список лише апостолів і не прихований символічний код.

Число «близько ста двадцяти» також не слід перетворювати на догматичну або містичну формулу. Прислівник «близько» показує, що Лука подає приблизну кількість присутніх. Його головна мета — описати реальну, але ще невелику громаду, яка чекала на обітницю Святого Духа.

Хто входив до цієї громади

Безпосередній контекст пояснює, що це не були тільки одинадцять апостолів. Перед обранням Матвія учні перебували в єдності, молитві та очікуванні. Серед них згадані жінки, Марія, мати Ісуса, і Його брати. Отже, ці 120 осіб становлять ширше коло учнів Христа.

«Усі вони однодушно перебували в молитві та благанні, із жінками, і з Марією, Ісусовою Матір'ю, та з братами Його» Дії 1:14

Це важлива картина новозавітної церкви: вона народжується не навколо людської сили, політичного впливу чи великої кількості, а навколо воскреслого Христа, молитви, єдності та послуху Його слову. Петро звертається «серед братів», а не як правитель над ними. Громада разом бере участь у важливому рішенні щодо служіння.

Від малої групи до великої місії

Дії 1:15 показує малий початок, але книга Дії не залишає цю громаду малою. Після зішестя Святого Духа євангельська звістка торкнулася тисяч. Це не применшує значення 120, а навпаки: Бог почав велику місію з людей, які були готові чекати, молитися і діяти у вірі.

«Ті ж, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало того дня душ із три тисячі» Дії 2:41

Для адвентистського розуміння церкви цей уривок нагадує: Божа місія доручена не лише служителям, а всій громаді. Кожен віруючий, відомий Богові на ім’я, має місце в тілі Христовому та може брати участь у свідченні про Спасителя.

Висновок і практичне застосування

Отже, у Дії 1:15 є слово «імен», але немає прямого слова «число». Буквально грецький текст говорить про «натовп імен», а за змістом говорить про зібрання приблизно 120 людей. Лука не подає перелік імен і не встановлює символічну норму для церкви; він описує конкретну громаду учнів, об’єднаних молитвою перед П’ятидесятницею.

Практично цей текст запрошує нас цінувати кожну людину в церкві. Не варто бачити громаду лише як цифри у звіті: кожен має ім’я, потреби, духовні дари й покликання. Подібно до перших учнів, місцева громада покликана єднатися в молитві, чекати Божого керівництва та разом брати участь у поширенні Євангелія.