Коли було полонено Даниїла і коли зруйновано Єрусалим?

Історія падіння Єрусалима відбувалася не в один момент, а в кілька послідовних етапів вавилонського завоювання. Біблійний літопис у 4 Книзі Царів та Книзі пророка Даниїла показує, що руйнуванню міста передували роки Божого терпіння, політичної нестабільності Юдеї та три великі хвилі депортації.

Часто виникає плутанина щодо того, коли саме потрапив у полон Даниїл і коли було вщент знищено Єрусалим разом із храмом Соломона. Загальне уявлення про те, що Даниїл був полонений за царя Йоакима, є абсолютно правильним. Проте остаточне зруйнування міста сталося не за вісім років, а значно пізніше, пройшовши через три окремі військові кампанії Навуходоносора.

Перший похід Навуходоносора: полонення Даниїла (605 рік до Р.Х.)

Перша зустріч Юдеї з вавилонською потугою сталася за правління царя Йоакима. Після вирішальної битви при Каркемиші вавилонське військо під проводом Навуходоносора підійшло до Єрусалима. Тоді місто не зазнало руйнації, але цар визнав васальну залежність.

«За його днів виступив Навуходоносор, цар вавилонський, і був йому Йоаким рабом три роки, та потім знову збунтувався проти нього» 4Цар 24:1

Саме в цей період молодий Даниїл разом із друзями Хананією, Мишаїлом та Азарією був виведений у Вавилон. Навуходоносор забрав із собою представників царського роду та юдейської знаті, а також частину коштовного посуду з Божого храму. Книга Даниїла прямо свідчить про ці події:

«За третього року царювання Йоакима, юдейського царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму й обложив його. І дав Господь у його руку Йоакима, царя юдейського, та частину посуду Божого дому» Дан 1:1-2

Другий похід: полонення Єгояхіна та Єзекіїля (597 рік до Р.Х.)

Після смерті бунтівного Йоакима трон успадкував його син Єгояхін (в українському перекладі Огієнка: Йоахин). Він правив лише три місяці. Навуходоносор повернувся для покарання повсталої провінції. Цей похід відбувся на восьмому році правління самого Навуходоносора, що іноді викликає хронологічну плутанину з вісьмома роками.

«І вийшов Йоахин, цар юдейський, до вавилонського царя... І вавилонський цар узяв його восьмого року свого царювання» 4Цар 24:12

Під час цієї другої депортації Вавилон вивів цвіт юдейського суспільства: воїнів, ковалів, ремісників та священника Єзекіїля, який згодом почав своє пророче служіння вже на річці Кевар. Місто знову вціліло, хоча було спустошене матеріально, а на трон вавилоняни посадили дядька полоненого царя, давши йому ім'я Седекія.

Третій похід: знищення міста і храму (586 рік до Р.Х.)

Седекія царював одинадцять років. Незважаючи на постійні застереження пророка Єремії, Седекія уклав союз з Єгиптом і повстав проти Вавилона. Це призвело до фатальних наслідків. Навуходоносор повернувся втретє, і після довготривалої виснажливої облоги, коли в Єрусалимі панував жахливий голод, місто було захоплене.

«І спалив він дім Господній, і дім царський, і всі доми в Єрусалимі, і всякий великий дім спалив огнем» 4Цар 25:9

Між першим приходом Навуходоносора, коли було полонено Даниїла (605 рік), та фінальним спаленням святині (586 рік) минуло не 8, а близько 19 років. Протягом усього цього часу Бог багаторазово закликав народ схаменутися.

Уроки для сучасних віруючих

Еллен Вайт у своїх працях про історію Старого Завіту неодноразово підкреслює, що Божі суди над вибраним народом ніколи не були раптовими чи свавільними. Господь довго терпів, знову й знову посилаючи пророків, аби відвернути народ від загибелі. Трагедія Єрусалима є суворим застереженням про небезпеку самовпевненості та відкидання Слова Божого.

Для кожного християнина ця історія відкриває два важливі практичні уроки. По-перше, вірність Богові можлива за будь-яких обставин. Даниїл, будучи полоненим юнаком серед чужої язичницької культури, поклав у серці своєму не опоганюватися і залишився непохитним світлом для всієї імперії. По-друге, ми повинні чути застереження Святого Письма сьогодні. Коли Господь попереджає про наслідки гріха, Його терпіння є шансом на покаяння, а не свідченням того, що суд ніколи не настане.