Коли в біблійній історії вперше з’явилося називання Ісуса Сином Божим?

Біблія вперше прямо пов’язує назву «Син Божий» з Ісусом у звістці ангела Марії перед Його народженням. Проте Святе Письмо також відкриває, що Христос не почав існувати у Віфлеємі: Він є вічним Божим Сином, Якого Отець послав у світ для нашого спасіння.

Питання про «перше» називання Ісуса Сином Божим потрібно розглядати уважно. Воно може означати: коли цей титул уперше прозвучав у біблійній розповіді про земне життя Христа? Або ж коли Христос уперше став Сином Божим? На перше питання Євангеліє дає чітку відповідь. На друге відповідь має бути такою ж біблійною: Ісус не став Божим Сином лише в момент Свого народження, бо Він існував раніше за втілення і був посланий Отцем.

Перше явне проголошення в євангельській історії

У хронології Нового Завіту титул «Син Божий» уперше прямо звучить у благовіщенні. Ангел Гавриїл пояснив Марії надприродне походження Дитини, Яка народиться від неї. Його слова пов’язують назву «Син Божий» з приходом Христа в людській природі:

«Дух Святий злине на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе, тому то й Святе, що народиться, буде зване Син Божий.» Лк 1:35

Отже, якщо йдеться про перше явне називання Ісуса Сином Божим у послідовній біблійній історії Його земного приходу, це Луки 1:35. Тут не сказано, що Христос лише тоді почав бути Сином у вічному сенсі. Натомість текст говорить, що Свята Особа, Яка народиться від Марії через дію Святого Духа, «буде звана Сином Божим».

Свідчення Отця при хрещенні Христа

Наступне урочисте публічне підтвердження відбулося при хрещенні Ісуса. Після того як Христос вийшов із води, Святий Дух зійшов на Нього, а голос Отця засвідчив Його особу та прийняття Його служіння:

«Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» Мт 3:17

Це не було усиновленням Ісуса і не означало, що Він став Божим Сином у день хрещення. Отець не сказав: «Тепер Ти став Моїм Сином», а проголосив: «Це Син Мій Улюблений». Хрещення стало відкриттям Месії Ізраїлеві й початком Його публічного служіння. У ньому вся Трійця діє разом: Син хреститься, Дух сходить, Отець промовляє.

Старозавітна обітниця про Божого Сина

Хоча ім’я Ісус ще не було відкрито до втілення, Старий Завіт пророчо говорить про Месію як про Божого Сина. У другому псалмі Господь звертається до Свого Помазаника:

«Я розповім про постанову: Господь сказав до Мене: Ти Син Мій, Я сьогодні Тебе породив.» Пс 2:7

Апостоли застосували цей текст до Ісуса. Автор Послання до євреїв особливо наголошує, що Син стоїть незрівнянно вище від ангелів:

«Бо котрому з Анголів Він коли сказав: Ти Син Мій, Я сьогодні Тебе породив? І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина?» Євр 1:5

Слова «Я сьогодні Тебе породив» не підтримують думки, ніби Христос був створений. У біблійному контексті псалом говорить про царське проголошення Месії та Його поставлення. Дії апостолів пов’язують цей псалом із воскресінням Христа, тобто з Його переможним явленням як Месії-Царя, а не з початком Його буття.

Син був посланий у світ

Найважливіше свідчення про передіснування Христа міститься в текстах, де Отець посилає Свого Сина. Послати можна Того, Хто вже існує. Іван говорить не про Сина, який виник у момент приходу на землю, а про Сина, Якого Бог віддав заради спасіння людей:

«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.» Ів 3:16

«У цьому з'явилася до нас любов Божа, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.» 1 Ів 4:9

Сам Ісус молився про славу, яку мав з Отцем ще до створення світу:

«А тепер прослав Мене Ти, Отче, у Себе Самого тією славою, що її Я мав із Тобою перше, ніж постав світ!» Ів 17:5

Адвентистське розуміння узгоджується з цими текстами: Христос є вічним, нествореним Сином Божим. Еллен Вайт підкреслювала, що життя Христа первісне, не позичене й не похідне від будь-кого. Це не пояснює Божество людськими категоріями, але охороняє біблійну істину про повну божественність і вічність Христа.

Висновок і практичне застосування

Отже, перше пряме називання Ісуса Сином Божим у розповіді Нового Завіту міститься в Луки 1:35, у звістці Гавриїла Марії. Старий Завіт пророчо називає Месію Божим Сином, а Новий Завіт відкриває, що цей Син існував із Отцем до створення світу та був посланий заради нашого викуплення.

Практично це означає, що Ісус є не просто великим Учителем або пророком. Він є улюбленим Сином Отця, Спасителем світу і Господом, гідним нашої довіри та поклоніння. Сьогодні зверніться до Нього в молитві, подякуйте за Його добровільне пришестя у світ і оберіть жити як Божа дитина через віру в Нього.