Чому Еллен Вайт у книзі «Бажання віків» не згадує Духа Святого разом з Отцем і Сином у творінні?
ПавлоВідсутність згадки про Святого Духа в окремому реченні Еллен Вайт не є запереченням Його особистості чи участі у творінні. Вона писала з певною метою: показати завершене творіння, суботній спочинок і роль Отця та Сина, а не подати вичерпний виклад усіх дій кожної Особи Божества.
У «Бажанні віків» Еллен Вайт порівнює суботу після завершення творіння із суботою, коли Христос спочив у гробі після звершеного викуплення. У такому контексті особлива згадка про Отця і Сина є зрозумілою: Христос, Син Божий, завершив Свою земну жертву, а Отець прийняв її. Це не є трактатом про те, Хто саме був присутній при кожному етапі творіння.
Аргумент антитринітаріїв базується на мовчанні: «Дух не названий у цьому реченні, отже, Він не Особа». Але мовчання одного уривка не може скасувати ясного свідчення всього Писання та інших висловлювань самої Еллен Вайт.
Контекст слів Еллен Вайт: субота і завершене діло
У «Бажанні віків» авторка наголошує, що після завершення творіння Бог спочив, а після завершення викуплення Христос також спочив у гробі. Її думка зосереджена на завершеності Божого діла та святості суботи. Вона не ставить собі за мету перелічити всі дії Святого Духа під час творіння.
В іншому ранньому описі творіння Еллен Вайт пише, що Отець і Син разом здійснювали задум створення світу та людини. Це узгоджується з біблійним акцентом на Христі як на Тому, через Кого Бог створив усе. Але слова «Отець і Син» не означають «тільки Отець і Син». Такий висновок був би логічною помилкою: згадка про двох не є запереченням третього.
Писання нерідко говорить про творіння стисло: «Бог створив». В інших текстах воно виокремлює Отця, Сина або Духа залежно від теми уривка. Різні акценти не суперечать одне одному, а разом відкривають повноту Божої діяльності.
Дух Божий прямо присутній у біблійному описі творіння
Другий вірш першого біблійного розділу вже вводить нас у дію Духа Божого. Він не поданий як безособова енергія, а як Той, Хто діяльно перебуває над первісним світом.
«А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.» Бут 1:2
Дієслово «ширяв» передає живу, цілеспрямовану Божу присутність. Біблія також прямо пов’язує оновлення та виникнення життя з посланням Божого Духа.
«Пошлеш Ти Духа Свого — вони творяться, і обновляєш Ти обличчя землі.» Пс 104:30
Так само Йов визнає Духа Творцем свого життя:
«Дух Божий мене учинив, а Всемогутнього подих оживляє мене.» Йов 33:4
Отже, участь Духа в творінні не залежить від того, чи названо Його в конкретній фразі Еллен Вайт. Вона ґрунтується передусім на Божому Слові.
Чому «Дух Божий» не може бути лише безособовою силою
У Біблії Святий Дух не просто «впливає», як електрика або вітер. Він говорить, навчає, свідчить, провадить, засмучується та приймає рішення. Такі дії належать Особі.
Ісус називає Святого Духа Утішителем і говорить про Нього особовими словами. Дух мав продовжити служіння Христа серед учнів, навчати їх та нагадувати їм істину.
«А Утішитель, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.» Ів 14:26
Апостол Петро також прирівнює неправду Святому Духові до неправди Богові. Обманювати можна Особу, але не абстрактну силу.
«А Петро сказав: Ананіє, чого то сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духові Святому неправду сказав... Не людям ти неправду сказав, а Богові!» Дії 5:3-4
Тому вираз «Дух Божий» означає не щось менше за Бога, а Святого Духа, Який належить до Божества й діє в повній єдності з Отцем і Сином.
Еллен Вайт прямо визнавала особистість Святого Духа
Ненадійно будувати вчення на одному місці, де Дух не згаданий, і водночас не враховувати ясних тверджень Еллен Вайт в інших працях. Вона писала: «Святий Дух є Особою, бо Він свідчить нашому духові, що ми є Божими дітьми». Вона також навчала, що є «три живі Особи небесного тріо»: Отець, Син і Святий Дух.
Ці висловлювання не залишають підстав твердити, ніби Еллен Вайт вважала Духа лише силою Отця. Її богослов'я узгоджується з хрещальною формулою Ісуса, де Отець, Син і Святий Дух названі разом в одному «Імені».
«Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.» Мт 28:19
Як відповідати на цей аргумент
Найкраща відповідь має бути спокійною та біблійною. Можна погодитися, що в окремому реченні «Бажання віків» не перелічено Святого Духа. Але треба додати: це речення не стверджує, що Дух був відсутній; його тема — суботній спочинок і завершення спасіння. Далі слід показати Буття 1:2, Псалом 104:30, слова Христа про Утішителя та ясні твердження Еллен Вайт про особистість Духа.
Висновок і практичне застосування
Біблія представляє творіння як діло єдиного Бога: Отець є джерелом, Син є Тим, через Кого все постало, а Святий Дух є Тим, Хто животворить і оновлює. Не варто робити доктринальні висновки з того, кого автор не згадав у конкретному реченні. Практично це означає: перевіряйте кожне твердження повним контекстом Писання, читайте Еллен Вайт у світлі Біблії та моліться Святому Духові про мудрість, щоб Він провадив вас «у всю правду».