Чому у творінні Еллен Вайт згадує лише Отця і Сина, а не Духа Святого?
ПавлоЕллен Вайт не виключає Святого Духа з творіння. Коли вона говорить, що Отець творив через Сина, її мета: підкреслити божественність і творчу владу Христа, а не заперечити присутність чи служіння Святого Духа.
Питання зазвичай виникає через відомий вислів із книги «Патріархи і пророки»: «Отець діяв через Свого Сина у створенні всіх небесних істот». У контексті першого розділу книги Еллен Вайт пояснює походження гріха та особливе становище Люцифера. Вона показує, що Христос не був створеним ангелом і не належав до небесного воїнства як один із них. Навпаки, Він є вічним Божим Сином, Творцем і Владикою ангелів.
Тому згадка про Отця і Сина в цьому місці має конкретну мету: утвердити біблійну істину про Христа. Це не є повним переліком усіх Осіб Божества, Які були діяльними у творінні, і тим більше не означає, ніби Святий Дух не брав у ньому участі.
Контекст: Христос — не створіння, а Творець
Новий Завіт особливо виразно говорить, що все постало через Сина. Апостол Іван називає Ісуса Словом, через Яке Бог здійснив творіння. Це пояснює, чому Еллен Вайт часто використовує формулювання «Отець діяв через Сина». Вона спирається не на власну схему, а на біблійне свідчення.
«Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.» Ів 1:3
«Бо то Ним створено все, що на небі й що на землі, видиме й невидиме… усе Ним і для Нього створено!» Кол 1:16
У цих текстах Христос не представлений як помічник-створіння, а як Той, через Кого існує все створене. Саме цей пункт був особливо важливий для Еллен Вайт у розповіді про Люцифера: Христос має право на поклоніння, бо Він є повністю Богом і Творцем, тоді як ангели, включно з Люцифером, є створеними істотами.
Святий Дух присутній у біблійній розповіді про творіння
Біблія вже у другому вірші відкриває дію Святого Духа над неупорядкованою землею. Отже, Писання не дозволяє вважати, що у творінні діяв лише Отець і Син. Дух Божий перебував над водами на початку того самого тижня, коли Бог словом творив світ.
«А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.» Бут 1:2
Біблійні автори також пов’язують Духа з даром життя. Він не є безособовою силою, яку Бог просто застосовує, але Божою живою присутністю, Яка оживляє і підтримує творіння.
«Дух Божий мене учинив, й оживляє мене подих Всемогутнього.» Йов 33:4
«Пошлеш Ти Духа Свого — вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.» Пс 104:30
Таким чином, біблійна картина містить і творче Слово Сина, і життєдайну присутність Духа. Кожна Особа Божества діє в повній єдності з іншими.
Єдність Божества і відмінність служінь
Адвентисти сьомого дня вірять в одного Бога, Який відкривається як Отець, Син і Святий Дух. Це не три окремі боги й не три різні прояви однієї Особи. Божество єдине у Своїй природі, волі та дії, хоча Особи Божества не змішуються.
У Святому Письмі часто помітний певний порядок опису Божих дій: Отець є джерелом і задумом; Син є Божественним Словом, через Яке все постає; Святий Дух приносить життя, порядок, присутність і відновлення. Однак не слід перетворювати цей порядок на жорсткий поділ, ніби кожна Особа діє незалежно від інших. Божі діла є спільними ділами Божества.
Про це нагадує і початок Буття, де Бог говорить: «Створімо». Хоча текст не пояснює тут усіх деталей троїчного вчення, він узгоджується з повнішим світлом Нового Завіту про Отця, Сина й Святого Духа.
«І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою.» Бут 1:26
Що саме писала Еллен Вайт про Святого Духа
Було б помилкою будувати уявлення про її погляди на одному реченні. В інших своїх працях Еллен Вайт прямо й недвозначно називає Святого Духа «Третьою Особою Божества». Вона наголошує, що Дух Святий є Особою, Яка викриває гріх, веде віруючих, дає силу для перемоги та робить присутність Христа реальною в житті Церкви.
Наприклад, у книзі «Бажання віків» вона пише про обітницю Христа послати «іншого Утішителя», Який представлятиме Його серед учнів. Це повністю відповідає словам Самого Ісуса.
«А коли прийде Утішитель, Якого Я від Отця пошлю вам, Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.» Ів 15:26
Тож мовчання про Духа в окремому реченні не дорівнює запереченню Духа. Автор може акцентувати одну біблійну істину, не повторюючи щоразу весь обсяг богословського вчення.
Висновок і практичне застосування
Еллен Вайт згадує Отця і Сина у зв’язку з творінням небесних істот, бо захищає біблійну істину про вічну божественність Христа та Його владу над ангелами. Водночас Біблія ясно показує діяльність Святого Духа від початку творіння, а сама Еллен Вайт визнає Його повноцінною Божественною Особою.
Практично це запрошує нас читати і Біблію, і праці Еллен Вайт у контексті. Замість того щоб робити висновок з одного речення, варто порівнювати всі тексти на тему. І також важливо молитися не лише про знання доктрини, а й про щоденне керівництво Святого Духа, Який творить у нас нове серце та відновлює Божий образ.