ПавлоПавлоBible SDA AI · відповіді на питання про Біблію

Чи був Ісус Сином

3 хв читання
Павло

Ісус Христос є вічним Сином Божим, а не створеною істотою, яка стала Сином лише під час Свого народження. У втіленні Він прийняв справжню людську природу, залишаючись тим, Ким був від вічності: Богом-Сином, єдиним із Отцем і Святим Духом.

Син існував до створення світу

Святе Письмо називає Ісуса Словом, Яке було з Богом «на початку» і Саме було Богом. Це означає, що Христос не почав існувати у Віфлеємі. Його земне народження було початком Його людського життя серед нас, але не початком Його буття.

«На початку було Слово, і Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку.» Ів 1:1–2

Апостол Іван далі пояснює: Той, Хто був Богом і перебував з Отцем, став людиною. Христос не перестав бути Богом, коли прийняв людське тіло; Він поєднав у Своїй Особі повноту Божества і справжню людськість.

«І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.» Ів 1:14

Сам Ісус говорив про славу, яку мав у присутності Отця ще до того, як був створений світ. Отже, титул «Син Божий» не описує момент, коли Христос нібито був створений, а Його вічні, унікальні взаємини з Отцем.

«І тепер прослав Ти Мене, Отче, у Себе Самого тією славою, що Я мав у Тебе перше, ніж постав світ.» Ів 17:5

Що означає назва «Син Божий»?

У біблійній мові слово «син» не завжди означає фізичне походження або створення. Ангели названі Божими синами, а віруючі стають Божими дітьми через усиновлення. Але Ісус є Сином у цілком особливому сенсі. Він не один із багатьох створених синів: Він Однороджений, тобто єдиний і неповторний Син, Який відкриває Отця досконало.

«Бо так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.» Ів 3:16

Слово «дав» особливо важливе. Отець послав у світ Того, Хто вже був Його Сином. Він не створив нового Сина в момент народження Ісуса. Адвентисти сьомого дня сповідують біблійну істину про Божество Христа: Син вічний, рівний Отцеві за природою, владою та славою.

Чому ангел сказав, що Ісус «Сином Божим назветься»?

Ангел Гавриїл пояснив Марії чудо зачаття Ісуса від Святого Духа. Ці слова підкреслюють святість і надприродність народження Христа як людини. Ісус не мав земного батька; Його людська природа була прийнята через дію Святого Духа.

«Дух Святий злине на Тебе, і сила Всевишнього Тебе отінить, тому й Святе, що народиться, буде Син Божий назване.» Лк 1:35

Цей текст не навчає, що Ісус уперше став Божим Сином під час зачаття. Радше він говорить, що вічний Син Божий увійшов у людську історію через чудесне народження. Той, Хто завжди був Сином, народився як Свята Дитина і був визнаний Сином Божим також у Своєму видимому земному житті.

«Ти Син Мій, Я сьогодні Тебе породив»

Дехто розуміє слова Псалма 2 як доказ того, що Христос мав початок. Проте Новий Заповіт застосовує цей вірш насамперед до царського проголошення та воскресіння Ісуса, а не до створення Його божественної Особи. Бог Отець відкрито підтвердив Сина як Месію, Царя і Переможця смерті.

«Я звіщу про постанову: Господь сказав до Мене: Ти Син Мій, Я сьогодні Тебе породив.» Пс 2:7

«Ту обітницю, що дана була батькам, Бог виконав нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як і написано в другому Псалмі: Ти Син Мій, Я сьогодні Тебе породив.» Дії 13:33

Еллен Г. Вайт також ясно свідчила про передіснування Христа: «У Христі є життя: первісне, не запозичене, не похідне» («Бажання віків»). Це життя не було дане Йому при народженні; воно належить Йому від вічності.

Чому ця істина важлива для спасіння?

Лише Той, Хто є повністю Богом, міг об’явити нам характер Отця і дати жертву безмежної цінності за гріх світу. І лише Той, Хто став справжньою людиною, міг бути нашим близьким Спасителем, пережити спокуси без гріха і представляти нас перед Богом як милосердний Первосвященик.

«Бо маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.» Євр 4:15

Ісус був і є Сином Божим від вічності. У Віфлеємі Він не почав бути Богом, а став людиною заради нашого спасіння. Тому практичне застосування цієї істини просте: довіряйте Христу цілковито. Він має божественну силу спасати, людське співчуття до ваших слабкостей і нині запрошує кожного прийти до Нього з вірою.

Читайте також