У який рік адвентисти відносять смерть Степана?

Адвентисти сьомого дня традиційно відносять мученицьку смерть Степана до 34 року н. е., найчастіше до осені цього року. У біблійному тексті точну дату не названо, але в адвентистському історико-пророчому тлумаченні ця подія позначає завершення 70 пророчих тижнів із книги Даниїла.

Книга Дії описує смерть Степана як перше відоме мучеництво в ранній християнській церкві. Його промова перед синедріоном, вірність Христові та прощення переслідувачів стали потужним свідченням Євангелія. Водночас адвентисти пов’язують цю подію з важливою пророчою хронологією Даниїла 9 та ширшим пророцтвом про 2300 вечорів і ранків.

Чому саме 34 рік н. е.?

Основою такого датування є пророцтво про 70 тижнів. У ньому Бог визначив особливий період для юдейського народу та Єрусалима, щоб через служіння Месії здійснився Його спасенний задум.

«Сімдесят тижнів визначено для народу твого та для міста твого святого, щоб покінчити з переступом, і щоб запечатати гріхи, і щоб загладити провину, і щоб увести праведність вічну, і щоб запечатати видіння й пророка, і щоб помазати Святеє Святих.» Дан 9:24

В адвентистському розумінні пророчий день у символічних пророцтвах може представляти рік. Цей принцип бачать у біблійних висловах про день за рік.

«День за рік, день за рік даю тобі.» Єз 4:6

Отже, 70 тижнів становлять 490 пророчих днів, тобто 490 років. Відлік, згідно з адвентистською позицією, починається 457 року до н. е., коли набув чинності указ Артаксеркса, що дозволяв відновлення Єрусалима та його управління. Від цієї дати 69 тижнів, або 483 роки, приводять до 27 року н. е., часу хрещення Ісуса і початку Його публічного служіння.

Останній пророчий тиждень і служіння Христа

Останній, сімдесятий тиждень пророцтва охоплює сім років: від осені 27 до осені 34 року н. е. У його середині, навесні 31 року, Христос помер на хресті. Його жертва здійснила те, на що вказували храмові жертви: спасіння дається не через церемоніальні приношення, а через досконалу жертву Божого Сина.

«А на половину того тижня припинить Він жертву та принос хлібний.» Дан 9:27

Смерть Ісуса не скасувала моральний Божий закон і не означала, що Бог відкинув єврейський народ як людей. Навпаки, вона відкрила шлях спасіння для всіх народів. Перші учні Ісуса, апостоли й багато членів ранньої церкви були євреями. Пророцтво говорить не про припинення Божої любові до євреїв, а про завершення особливого пророчого часу, відведеного для національного прийняття Месії та проголошення Його звістки світові.

Смерть Степана як історична межа

Біблія не говорить прямо: «Степан помер у 34 році». Тому ця дата є висновком пророчої хронології, а не окремою датою, записаною в книзі Дії. Проте події після його смерті добре відповідають переломному характеру цього періоду. Степан сміливо засвідчив, що Ісус є прославленим Господом, а потім був побитий камінням.

«А Степан, повний Духа Святого, споглянувши на небо, побачив Божу славу та Ісуса, що по Божій правиці стояв.» Дії 7:55

Після цього в Єрусалимі почалося переслідування християн. Віруючі розійшлися по Юдеї та Самарії, несучи добру звістку за межі вузького кола Єрусалима. Це узгоджується з дорученням Ісуса, щоб Євангеліє поширювалося дедалі ширше.

«І того дня велике переслідування постало проти Церкви, що в Єрусалимі була, і всі вони, крім апостолів, розпорошилися по краях Юдеї та Самарії.» Дії 8:1

Еллен Вайт у книзі «Дії апостолів» також розглядає мучеництво Степана як поворотний момент: переслідування, задумане ворогами церкви для її знищення, стало засобом поширення Євангелія.

Зв’язок із пророцтвом про 2300 вечорів і ранків

Адвентисти вбачають зв’язок між 70 тижнями з Даниїла 9 і періодом 2300 вечорів і ранків із Даниїла 8. Обидва пророцтва, на їхнє переконання, мають спільну початкову точку: 457 рік до н. е. Якщо 490 років завершилися восени 34 року н. е., то від загального періоду 2300 років залишалося 1810 років. Цей відлік приводить до осені 1844 року.

«І сказав він мені: До двох тисяч і трьох сотень вечорів та ранків, і буде святиня очищена.» Дан 8:14

У цих обчисленнях важливо враховувати, що між 1 роком до н. е. та 1 роком н. е. немає нульового року. Саме тому адвентистська хронологія послідовно веде від 457 року до н. е. до 27, 31, 34 та 1844 років н. е.

Висновок і практичне застосування

Отже, адвентисти відносять смерть Степана приблизно до осені 34 року н. е. Його мучеництво вважають видимою історичною межею завершення 70 тижнів пророцтва. Проте головний урок цієї події полягає не лише в даті. Степан показав, що вірність Христові сильніша за страх, а прощення можливе навіть перед обличчям жорстокості.

Практично це спонукає кожного християнина досліджувати пророцтва не заради суперечок, а щоб більше довіряти Богові, Який керує історією. Подібно до Степана, ми можемо просити Святого Духа про мужність свідчити про Ісуса, любити тих, хто не погоджується з нами, і вірно нести Євангеліє у своєму домі, громаді та суспільстві.